Осипенківська громада
Запорізька область, Бердянський район
Логотип Diia
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Увічнення пам'яті борців проти встановлення тоталітарного режиму

Дата: 09.12.2019 09:38
Кількість переглядів: 495

Памятаймо нескорених, тих, хто в нерівному герці за честь Вітчизни поліг
В с.Осипенко на Бердянщині 5 грудня, о 14.00, у День волонтера, напередодні Дня Українського війська (Дня Збройних сил України) відбувся захід з увічнення пам'яті борців проти встановлення тоталітарного режиму за результатами виїзних засідань обласної науково-редакційної групи проекту «Місця пам'яті Української революції 1917-21рр..», згідно “Плану обласних заходів з відзначення 100-річчя подій Української революції 1917-1921 років на 2017-2021 роки”” ;
- й віддання данини пам`яті й шани краянам і односельцям, мирним мешканцям і бійцям, восени 1919 року - стотисячної Революційної Повстанської армії України (махновців), полеглим у боях Української революції і Визвольної селянської війни 1917-1921 років.
На братерському похованні у парку села Осипенко (до 1939р. – Новоспасівка), датованому листопадом 1919 року, на похованні, де вже рівно 100 літ безіменно покоївся прах тих, що ішли у бій під гаслом: “Воля або смерть!” відкрито пам’ятний хрест з меморіальною плитою і прізвищами дев`ятнадцяти загиблих односельців – мирних жителів с. Новоспасівки, страчених у червні 1918 р., в період Австро-угорської окупації, і новоспасівців, бійців Революційної Повстанської армії України (махновців), полеглих у боях з денікінцями у 1919 році.
Участь у відкритті пам’ятного знаку взяли голова Осипенківської сільської ради Валентин Смага та співробітники сільради, військовослужбовці ЗСУ, бердянські волонтери від ГО «Наші Атланти», представники обласного осередку «Легіон Свободи», духовенство, родичі загиблих в роки Української революції і Визвольної війни односельців, учні Осипенківської загальноосвітньої школи І-ІІ ст., вихованці юнацької краєзнавчої студії "Джерельце", мешканці сіл Червоне поле, Новопетрівки та Миколаївки.
Урочисто відкрили пам’ятний знак голова Осипенківської сільської ради Валентин Смага разом з нашими захисниками – бійцями ЗСУ.
Про обов'язок живих перед пам’яттю героїв селянського визвольного руху та цивільних жертв лихоліття, роковини якого саме відзначаємо, та на важливості збереження відомостей про ці трагічні події, як уроку для майбутніх поколінь у своїх виступах зазначали та наголошували: заступник сільського голови Марія Жила, старшина резерву 56 бригади ОМБр Валерій Кутовий, голова обласного осередку «Легіон Свободи» Микола Тюркеджи та вчитель Червонопільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст..Тетяна Сугалова-Катрич.
Схвильовано прозвучала розповідь Віталія Серафимовича Білаша, родича загиблих у 1918 році односельців і одного з чільних представників махновського руху, начальника штабу Революційної повстанскої армії України (махновців) Віктора Білаша (1893-1938рр.).
Директор Осипенківського краєзнавчого музею Олег Будяк нагадав, що століття тому, в роки Української революції, Новоспасівка стала одним з визначних центрів народно-визвольного руху, який увійшов в історію під назвою махновського й тоді ж наше село, яке мало славне козацьке минуле, разом з основним центром повстанства – Гуляйполем, очолило встановлення системи народовладдя, за зразками часів козаччини, на значних обширах України, зокрема, на землях колишніх Вольностей Запорозьких і щиро подякував підприємцям та мешканцям села, які долучилися до справи вшанування пам'яті полеглих земляків: керівникам осипенківської агрофірми «ЮНІК» Миколі Леоненку та Юрію Погорілому, підприємцю Володимиру Коломійцю, бердянському підприємецю Назару Філатову, мешканцям села Олександру Мигасу, Лілії Гроздєвій, підприємцю Павлові Петренку, колективу Осипенківського музею.
Очолив поминальну службу та освятив пам'ятний знак настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці Православної Церкви України – протоієрей Василій Турчак та отець Святослав з м. Бердянська.
Хвилиною мовчання було вшановано пам'ять полеглих краян. Мітинг завершився покладанням квітів до щойно відкритого пам'ятного знаку.
Так, вперше за століття, нащадки запалили свічки поряд з іменами Героїв, викарбованими в граніті. Аби в серцях наших вічно горів незгасимий вогонь вдячності й шани. Маємо бути гідними їхної пам`яті.

Друга частина заходу була проведена у формі конференції, в музейній експозиції, присвяченій подіям Повстанського махновського руху 1917-21 років. До неї було включено перегляд матеріалів відповідних експозиційних розділів з короткими екскурсами, перегляд відео сюжетів та тогочасних документів. Зокрема, було продемонстровано фотокартку, на якій зафіксовано момент велелюдного зібрання на мітингу й поминальній службі в межах території Спасо-Пребраженської церкви села Новоспасівки, (зовсім поряд з сучасною спорудою музею села), які передували похованню героїв у братерській могилі в листопаді 1919-го, свідчить фотодокумент й про те, що того дня прощалися з загиблими з відданням військових почестей всі командири-новоспасівці, на чолі з самим командармом - Н.Махном. Почули й уривок зі спогадів одного з очевидців тієї події - тодішнього секретаря Новоспасівської волосної ради Сергія Ільхівського. На жаль, не існує поховання жодного з наших односельців, командирів і рядових бійців, які зафіксовані на фото прощання з полеглими побратимами у Новоспасівці 1919 року, і які загинули у подальших боях з білими та червоними окупантами. Зокрема, це підтвердили й присутні на заході нащадки незламного новоспасівського провідника повстанців (керівника акції з гідного поховання полеглих односельців у листопаді 1919-го, що добре видно на тому ж фотознімкові) - комадира 2-го Азовського корпусу РПАУ(м) Трифона Вдовиченка (1889-1921), полоненного після важкого поранення й розстріляного рішенням трійки «Всероссийской чрезвычайной комиссии по борьбе с контрреволюцией» 1 травня 1921 року у м.Запоріжжя, після відмови іти на співпрацю з ворогами - місце поховання якого не встановлено по сьогодні - такою була практика режиму, який тривав понад сім десятиліть.
Присутні на заході волонтери, бійці ЗСУ, ветерани російсько-української війни передали музею памятні речі на зберігання. Микола Тюркеджи вручив директору музею телефон та наручний годинник загиблого в серпні 2014 року, в боях на Сході України, односельця Володимира Зюзя.
За активну участь в підтримці наших захисників волонтер Анетта Омельченко вручила директору краєзнавчого музею Олегу Будяку подяку.
Під час заходу музейники з гуртківцями "Джерельця" привітали волонтерів і військовослужбовців ЗСУ та подарували власноруч виготовлені поробки-обереги.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь