Осипенківська громада
Бердянський район, Запорізька область

Меморіально-патріотичні заходи студійного юнацтва і військових ЗСУ

        Вихованці краєзнавчої студії “Джерельце”провели для наших захисників тематичну екскурсію: ”Літопис нашої землі” військовим меморіалом у парковій зоні села і експозицією Осипенківського музею. В ході заходу було вшановано краян-оборонців Вітчизни, які віддали життя у різні часи, і загиблих героїв сьогодення, у боях на Донбасі.
Вшанували й пам’ять жертв Голодоморів 1921-1922, 1932-1933р.
Напередодні вшанування 85 роковин Голодомору 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 рр. в Осипенківському краєзнавчому музеї проведено екскурсійний захід з меморіальною годиною «Голодомор - печаль і скорбота України» для військовослужбовців Збройних Сил України, які охороняють стратегічний об`єкт поблизу села.
Під час заходу в залах музею діяла викладка публікацій і копій матеріалів періоду 20-30х рр.. ХХ ст. : «Трагедії доби тоталітаризму».Документальні факти тих років відкрили присутнім страшну правду про сплановане винищення українського народу, адже голодомор був наслідком не стихійного лиха, а спрямованих заходів тотального кремлівського терору.
Було зачитано й уривки зі спогадів очевидця трагічних подій голоду 1921-22 рр. у нашій місцевості і одного з організаторів порятунку голодуючих - Ганни Реви, депутата Новоспасівської волосної Ради Бердянського повіту. 
Хвилиною мовчання вшанували пам’ять мільйонів українських селян, які загинули мученицькою смертю від голоду, заподіяного сталінським терором у 1932-1933 роках та українських сіл і хуторів, які щезли з лиця землі після найбільшої трагедії XX століття. 
В ході заходу у виконанні вихованців краєзнавчої студії «Джерельце» прозвучали віршовані твори сучасників тих трагічних подій і земляків, поетів-шістдесятників, адже правда про роки тяжких випробувань повертається до пам’яті народу, стає його болем, реквіємом і одночасно символом незнищенності нації.

Яке це щастя — в тебе є народ
і є свята в його безсмертя віра.
Служи йому, як тільки можеш, щиро, 
не ради слави а чи нагород.

Окрилює тебе він і веде.
його буття — твого буття зоріння.
Той, хто в народ пустив своє коріння,
яка б не била буря, не впаде.
Володимир Сіренко, 
зі збірки “Корінь мого роду”,1990 р.

Листопад 2018 р.



« повернутися до списку новин